Дріт
Розміщено 29-10-09 у розділі НавколоСлова.
Стальна лінія простягнулася в повітрі, спираючись на похмурі бетонні опори. Здається її залишили саму, без уваги, напризволяще, перетворюватися на попіл. З вістря шипа, цілком закутого рудою іржою, злетіло сонечко і, вправно, розкривши крила, маневруючи поміж стеблинами височенної трави та замислуватим сплетінням стальних дротів, взяло курс до високовольтної опори, яка вже роками не відчувала струм та свіжу фарбу. Голос крука розноситься полем. Крихти металу осипаються під тиском міцних пазурів могутнього птаха, їх грайливо підхоплює вітер, сіючи по довколишніх травах.
Подихи вітру сколихнули самотнє деревце, прикрашене колючими стальними гірляндами, що утворили, поєднавшись разом з гілками, химерний метал-органічний візерунок. Барви дерева та рудих пасм, зливаються в індустріальну сюрреалістичну картину невідомого художника, викликаючи асоціації з футуристичними пустельними пейзажами. Довкола лине металевий звук, схожий на легку перкусію з атмосферними ритмами вітру, заплутаного в технічній павутині. Далі>>
