Lexical and Lexico-Grammatical Means of Expressing Modality

Розміщено 27-04-10 у розділі Освіта.

0

The Diploma Paper “Lexical and Lexico-Grammatical Means of Expressing Modality” – дипломна робота про лексико-граматичні засоби вираження модальності в англійській мові. Робота подається частково. Вся робота у форматі .doc коштуватиме грошей :Р

CONTENTS

Introduction 3

Chapter I. Category of modality and means of its expression 7

1.1. Notion of modality and history of its study 7

1.2. Classification of means of expressing modality 10

Chapter II. Lexico-Grammatical means of expressing modality 14

2.1. Modal verbs and their meanings 14

2.2. Types of meanings denoted by the verb can 15

2.3. Types of meanings denoted by the verb may 20

2.4. Types of meanings denoted by the verb must 24

2.5. Types of meanings denoted by the verb shall 27

2.6. Types of meanings denoted by the verb will 31

2.7. Types of meanings denoted by the verb ought to 32

Chapter III. Lexical means of expressing modality 36

3.1. Modal words and their classification 36

3.2. B.B. Shuvalov’s classification  37

3.3. I.G. Rickman’s classification 41

Chapter IV. Minor means of expressing modality 46

Conclusions 51

Reference list 53

Resume 56 Далі>>

Теги: ,

Reproduction of Stylistic Functions of Colloquialisms

Розміщено 26-04-10 у розділі Освіта.

0

The Diploma paper “Reproduction of Stylistic Functions of Colloquialisms”  – дипломна робота про переклад розмовної мови. У роботі розглядаються типи перекладу, методи перекладу, можливі неточності, особливості інформаційних стилів у англійській та українській мовах, класифікація англійської розмовної мови та української розмовної мови, відтворення експресивної та прагматичної функцій мови. Робота подається частково. Вся робота у форматі .doc коштуватиме грошей :Р

Contents:

Introduction

Chapter I. General Concepts and Kinds of Translation:

1.1 Translation Types;

1.2 Methods of Translation;

1.3 Translation Loss.

Chapter II. Peculiarities of Newspaper Style in English and Ukrainian Languages:

2.1 The Role of Mass Media in Our Life;

2.2 Differences and Similarities between English and Ukrainian Newspaper Styles;

2.3 Colloquial Vocabulary:

a) Classification of English Colloquial Vocabulary;

b) Classification of Ukrainian Colloquial Vocabulary.

Chapter III. Reproduction of Stylistic Functions of Colloquialisms in English Translations:

3.1 Reproduction of Expressive Function;

3.2 Reproduction of Pragmatic Function.

Conclusions

Reference List Далі>>

Теги: ,

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 007

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1)  Марк Порций Катон. Земледелие/ Пер. и ком. М.Е. Сергеенко. Москва-Ленинград, 1950. с. 220

2)  Марк Теренций Варрон. Сельськое хозяйство/Пер. и ком. М.Е. Сергеенко. Москва-Ленинград, 1963. с. 220

3)  Катон, Варрон, Колумелла, Плиний. О сельськом хозяйстве/Под. ред. и с ввод. статьей проф. М. И. Бурского. Огиз-Сельхоргиз. Москва-Ленинград, 1937. с. 302

4)  Ученые земледельцы древней Италии. Перевод с латинского, примечания и введение М. Е. Сергеенко. Издательство “Наука”. Ленинград, 1970. с. 302 Далі>>

Теги:

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 006

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

ВИСНОВОК

Як одна з основних ознак суспільства мова почала формуватися на етапі первісної людини. Це було тривале, поступове перетворення біологічно зумовлених, несвідомих, інстинктивних вигуків в осмислені звукові засоби комунікації. Проблема походження мови виникла задовго до появи мовознавства.

Наукові дослідження у галузі етимології окремих слів латинської та інших індоєвропейських мов, із застосуванням порівняльно-історичного методу, ведуться уже понад 150 років. Етимологія є основним джерелом відомостей про складний історичний процес формування лексичного складу мови. Разом з тим, одержувані в результаті етимологічних досліджень висновки про значення слів на давніх етапах мовного розвитку дають конкретні уявлення про природне середовище, соціально-економічні реалії, життя і мислення носіїв мови доісторичного часу, від яких не збереглося жодних писемних пам’яток. Етимологічні дані про запозичення слів є важливим свідченням про територіальні, економічні та культурні зв’язки між різними народами, носіями мов. Далі>>

Теги:

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 005

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

СЕМАНТИКА БОТАНІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

Слово – найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремленооформлена значеннєва одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якої є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження [13, с. 612].

Значення слова існує не само по собі, а у певному співвідношенні зі значеннями інших слів. Близькі й протилежні за значенням слова уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Співвідношенням слова з іншими словами в лексичній системі мови визначається його структурне значення [19, с. 190]. Цей процес є частиною творення самих слів та набування ними певних лексико-семантичних значень. У цьому розділі буде акцентуватися  увага на творенні та перенесенні назв з уже відомих предметів на нові, що також тісно пов’язано з запозиченням слів та існує в рамках процесу, який називається номінацією. Далі>>

Теги:

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 004

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

ПОХОДЖЕННЯ БОТАНІЧНИХ НАЗВ РОСЛИН (продовження 02)

Садові рослини розділено на дві лексико-семантичні категорії: плодові дерева та квіти.

У творах Катона і Варрона зустрічаємо такі назви плодових дерев: fīcus, ī (ūs) f – фігове дерево, смоковниця, mālus, ī f – яблуня, mālum punicum (grānātum, malum grānātum), ī n – гранат, mala strūthea, ōrum, n – горобині яблука, marisca (marisca ficus), ae f – сорт фіг, olea, ae f – оливкове дерево, pirus, ī f – груша, prūnum, ī n – слива, sorbus, ī f – горобина, ūva, ae f – виноград, vītis, is f – виноград, виноградна лоза, vīnea, ae f – виноградна лоза.

Яблуня – дерево дуже поширене по всій Євразії за винятком північних і тропічних областей. Яблуко мало велике значення як їстівний плід та культовий символ у древніх європейських традиціях (“яблуко розбрату“ у Греків; загальноєвропейський мотив про золоті яблука, які дарують  безсмертя, вічну молодість: сади Гесперід у греків, в міфології Ісландії – золоті яблука Ідунн) [6, Т. 2, ч. 2, с. 643]. Далі>>

Теги:

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 003

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

ПОХОДЖЕННЯ БОТАНІЧНИХ НАЗВ РОСЛИН (продовження 01)

Herba – загальна назва для позначення трав в латинській мові, яка етимологічно пов’язана з гр. φορβή – корм, їжа для тварин, φέρβω – годувати, пасти [15, с. 362]. Трави римляни використовували з різною метою. Наприклад: mēdica, ae f – мідійська конюшина, cytisum, ī n – різновид люцерни, ervum, ī n – викова сочевиця, vicia, ae f – вика, fēnugraecum, ī n – грецька сочевиця використовувалися в основному як кормові культури, līnum, ī n – льон, cannabis, is f (cannabis, ī m) – конопля, spartum (sparton), ī n – альфа, еспарто, schoenus, i m – верблюже сіно – в промислових цілях для виготовлення одягу, канатів, інші –   aрsinthium, ī n – полин, lapsana, ae f – дика гірчиця, cicūta, ae f – цикута, serta, aē f – буркун, vērātrum, i n – чемериця – з лікувальною метою.

Найважливішою серед кормових трав була vicia, або як її ще називали fēnugraecum (чи foenum grecum) [5, c. 161]. Згадки про неї зустрічаємо у багатьох римських авторів, зокрема у Катона [Cato De agrc., 27, 1; 35, 1; 56, 2-3; 60] і Варрона [Varro R. R., I, 23, 1; 31, 4-5; 32, 2; II, 2, 16]. На думку Варрона ця назва походить від vinciо – зв’язувати, прив’язувати [Varro R. R., I, 31, 5], підтвердження чому знаходимо у А. Вальде [15, с. 832]. Окрім кормового призначення римляни використовували її також як зелене добриво для грунту: Quae segetem stercorent fruges: lupinum, faba, vicia [Cato De agrc., 37, 2]. – Які посіви удобрюють грунт: лупін, боби, вика. Далі>>

Теги:

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 002

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

ПОХОДЖЕННЯ БОТАНІЧНИХ НАЗВ РОСЛИН

Італія – країна багата природними ресурсами та різноманіттям рослинного світу. З давніх давен римляни, надаючи назви всьому живому, що їх оточує, висловлювали своє сприйняття світу, що віднайшло вираження у назвах рослин, тварин, власних назвах. У словниковому складі латинської мови знайшла відображення історія засвоєння різноманітних ботанічних культур стародавніми квіритами. Спочатку асортимент їх був досить обмеженим, але згодом розширився і поповнився новими видами ботанічних культур, що ясна річ, не могло не торкнутися лексичного складу мови.

Теплий клімат Італійського півострова дуже добре сприяв засвоєнню нових ботанічних видів. Велику роль у збагаченні латинської ботанічної лексики відіграли міжнародні торговельні зв’язки та завоювання римлян в Європі, Азії й Африці, тісні контакти з сусідньою Грецією, що посприяло проникненню значної кількості грецьких слів у латинську мову.

У творах Катона і Варрона знаходимо багато ботанічних назв рослинного світу, генезис та значення яких ми розглянемо нижче, погрупувавши їх за відповідними лексико-семантичними групами. Далі>>

Теги:

Генезис і семантика ботанічних назв рослин на основі землеробських трактатів Катона і Варрона (дипломна робота) 001

Розміщено 20-02-10 у розділі Освіта.

0

Якщо точно, то це магістерська робота.

ВСТУП

Історія Стародавнього Риму тісно пов’язана з сільським господарством, землеробством. Інтенсивний розвиток агрономії та освоєння навколишнього середовища у Стародавньому Римі був основною причиною виникнення і збагачення латинської сільськогосподарської та ботанічної лексики загалом.

На початковій стадії свого розвитку латинська мова мала яскраво виражений селянський характер. З народної латини веде свій початок більшість агрономічної лексики, велика частина з якої перейшла у сучасні мови і дотепер перебуває в ужитку. Саме тому для нас буде дуже цікавим дослідити походження цього словникового шару. Далі>>

Теги: