—E— і покращення життя отримає уже сьогодні*ROFL*

—E— із новою транспортною схемою, дорогами та празниками*ROFL*

—E— у тебе вихідні?

–BBB– шо це тебе понесло :)

–BBB– нє я сьогодні вже на роботі

—E— ржу)))

—E— навколо стільки маразмів

—E— але все так серйозно*ROFL*

–BBB– та маразмів в нас хватає, просто тупо бабки відмивають на тих всіх лозунгах які ти понаписував, через то і маразм

—E— у нас на всьому бабки відмивають як і за бугром

—E— просто в нас це тупіше

—E— там витонченіше

–BBB– як мені розказували в німців відкат 10% і мусиш все зробити ідеально, а в нас 50% і можна ні*уя не робити

–BBB– вот і вся різниця

—E— це така нудна тема. менталітет же тут бидляцький)))

—E— вся та верхівка – це обличчя низу і навпаки

—E— низький культурний рівень і т. д., і т. п.

—E— у нас люди не відповідають за слова, за ніфіга

—E— закони не працюють

—E— в принципі тим і не користуються толком

—E— сральник – у нас норма

–BBB– а шо ти хочеш коли всю верхівку не так давно або розстріляли або вивезли, а керували ж доярки і тд

—E— не треба молотити фігню)))

—E— я ті баєчки вже сто раз чув

—E— у нас повно патріотів-ідіотів, які реально нічого не роблять

—E— кожен галасує, щоб піднятися вище і залягає як свиня в лайно

—E— подивися тільки на тих усіх інтелігентів, які сидять у сфері освіти

—E— там же повно придурків і паразитів

—E— тупі нездари та ледарі

—E— і вони розказують байки, як там когось розстріляли

–BBB– ну так привикли ж всі при совку так працювати

—E— прививають любов до культури та рідного краю

—E— це ти вважаєш нормальним випаравданням?

—E— багато з них ще при совку закордон бачили

—E— вони ж спілкуються з іншими людьми

—E— вони бачать той євростан, у який дуже хочуть)))

—E— кому вони там нафіг треба)))

–BBB– я нікого не виправдовую

–BBB– та нікому не треба в європі зараз теж дупа правда з ніших причин

—E— вони навіть зп собі не можуть пробити, розумієш)))

—E— вони освіту не можуть до ладу привести

–BBB– впринципі теж через бабло :)

—E— у нас все через бабло і через жопу

—E— особисто я вже давно забив на всю ту лажу. в мене це викликає хіба сміх

—E— не кажу, що я супермен і мегомудрий, але як дивишся навколо, то бачиш стада баранів

—E— навколо сцикуни й дурні

—E— які ще тебе вчать жити*ROFL*

–BBB– :)))

–BBB– типу я нічо не кажу, але всі дебіли один я нормальний :)

—E— так глянь навколо))))

—E— глянь, побач то все і ти мене зрозумієш про щоя)))

—E— на кожному кроці спілкування “сам дурак” і “як вічливо послати людину на …”

—E— брешеш, тобі вірять, кажеш правду ще й починають боятися))))

–BBB– виходить якшо забрати всі гальма то я так розумію ти вже б давно бігав з калашом

—E— якщо дивитися в такому контексті, то Гітлер був би казочкою про Котигорошка

—E— реально сам подумай. якщо забрати всі гальма, люди один одного переріжуть

–BBB– помойму він теж думав шо навколо одні дебіли :)

—E— ти з мене гониш або просто не розумієш))))

—E— те, що було в Гітлера, сидить і в мені, і в тобі

—E— уся та муть, то відрижка середовища в якому ми живемо

—E— чим ригаємо, те й жуємо

—E— от тобі й суспільство

—E— пачка амеб*ROFL*

—E— ти просто як муза*ROFL*

—E— торкнув струни моєї душі*ROFL*

–BBB– видно я з тобою давно не спілкувався

—E— не справа в кільксті, чувак)))

—E— я з багатьма людьми вже давно не спілкувався, але це не значить, що я з ними не говорю)))

–BBB– нє просто я не пойму чого це тебе понесло

—E— натхнення)))

–BBB– а помойму тебе плющить

—E— чого ти такий серйозний?)))

–BBB– тільки не знаю від чого

—E— від радості звісно!

—E— хеппі тайм за коханим компом*ROFL*

—E— світ 1920 на 1080*ROFL*

–BBB– аааа, тепер ясно чо мені такі думки в голову не приходять постійно в мене 1366 на 768 видно кругозір менший

—E— угу, бери ширік, не прогадаєш))))

–BBB– нафіга, ширини мені хватає, мені б у висоту

—E— не будь таким серйозним. це шкодить, я ті кажу)))

—E— до речі, як твоє сімейне життя?

—E— стало краще чи гірше?

–BBB– як тобі сказати є і те і те

—E— чого таки більше?

–BBB– думаю хорошого таки більше

—E— то можна сказати, що все класно;)

–BBB– то як купити машину, отримуєш багато того чого раніше не було, але треба щось за це платити

—E— ага. я все думав про ту машину та плюнув)))

—E— а з дівчатами, то відпад)))

–BBB– я теж плюнув наразі, поки не буде наглої потреби не куплю

—E— аналогічної думки)))

–BBB– а шо з дівчатами?

—E— всі такі класні, красиві, голова крутиться))))

—E— але мені нафіг тої романтики не хочеться, а тим більше якогось шлюбу

—E— і стосунки будувати так влом)))

—E— хоча надії не втрачаю, що вдруг знову як накриє*ROFL*

–BBB– може якраз варто шоб світ з монітора не складався

—E— таке враження, що ти мої приколи сприймаєш за чисту монету)))

—E— мені не потрібна сімя. це я знаю точно

–BBB– знаєш таке шо в кожному жарті є доля жарту

—E— знаю;)

–BBB– ну от

—E— все, що ми говоримо, говорить більше про нас, ніж будь-хто)))

—E— дай можливість людині попи…. і побачиш, хто вона*ROFL*

—E— навіть не те, що сімя і т. д. не хочеться впрягатися в ярмо і ще когось тягнути)))

–BBB– а чого одразу ярмо

—E— дівчата, яких я зустрічав, та й взагалі дуже багато людей, яких я зустрічав, і які мені трапляються в житті, змусили мене багато чого переосмислити

—E— і основне – щастя, яке всі там шукають, його там просто нема)))

–BBB– і шо для тебе щастя?

—E— люди сходяться, щоб заповнити свою пустоту і не бути самотніми

—E— я не можу тобі на це відповісти

—E— приблизно щось отаке

—E— але воно швидко зникає

—E— це скоріше ейфорія

—E— коли ти гребеш снігами, проходиш крізь хмари, вилазиш на вершину й дивишся на класний краєвид і в тебе все в середині кричить – ВАУУУУУУУУУ)))))

—E— або беремо ту ж кохану, до якої ти йдеш, летиш і пянієш під час зустрічі)))))

—E— вся ця шняга, вона дуже класна, але вона минає

—E— і ти знову летиш униз, униз і чухаєш макітру – де мої крильця

—E— гори як наркота, дівчина як наркота, музика як наркота…

—E— якщо чесно, я не можу нікого пригадати, хто б казав, що він щасливий і він знайшов те, що шукав)))

—E— маю на увазі людей, яких хоч трохи знаю

—E— як правило, пускають пилюку в очі, а реально жізняхірня

–BBB– просто ти малюєш собі ідеал якого не існує

–BBB– а потім опускаєшся на землю

—E— я вже давно наложив на ідеали))

—E— я тобі сказав так, як воно є

—E— спробував описати відчуття

—E— але їх не опишеш словами))

—E— і вся ця поезія до сраки

–BBB– я наразі не про тебе а про тих про кого ти розказуєш

—E— аааа)))

—E— прости ти написав ТИ

–BBB– те шо написано в книжках чи на екранах то зовсім не те шо є насправді

—E— єа)

—E— наш світ брехня)))

—E— брехня тут за правду

—E— головне часто її повторяти))))

—E— (с) дядя Гітлер, я трішки перефразував, Майн Кампф

–BBB– ага можна себе багато в чому переконати, якщо багато це повторювати ;)

—E— він і пішов цим шляхом))))

–BBB– тобі не здається шо ти теж себе багато в чому переконав і свято в то віриш?

—E— деколи так, деколи ні

—E— я тобі приблизно поясню, як я намагаюся керуватися

—E— розумій як хоч

—E— є певне відчуття і я постійно до нього прислухаюся. якщо мене до чогось тягне, я за цим іду, якщо мене від чогось відштовує, то я намагаюся від того забратися, як би воно привабливо не виглядали, скільки б його не хвалили

—E— є речі, які я побачив, зрозумів і відчув.

у мене нема жодної потреби їх комусь доводити і т. д.

—E— це як прозріння)))))

—E— я можу бути неправий, але дітько з тим усім

—E— нехай я фігню роблю зі своєї подачі, ніж із чиєїсь

—E— що мене переконує в моїй правоті))))

—E— коли я роблю те, що хочу і так, як я розумію, воно здебільшого виходить добре і як по маслу

—E— коли я починаю прогинатися і робити щось так, як хоче хтось, трапляється всіляка лажа

—E— тільки не сприймай це все як мою філософію чи ще якусь муть

—E— я намагаюся відчувати те, що моє і не перти проти течії

–BBB– я впринципі про те шо ти часом дуже вузьколобо дивишся на речі і кажеш шо то всьо фігня і нікому не треба поки до тебе оте прозріння не проходить

—E— може я і неправий

—E— я ж не кажу, що я світло в кінці тунеля

—E— хз, може я дійсно породження сатани й темряви

–BBB– типу всі ідіоти я супермен, то повний брєд

—E— я дартаньян, все – пидараси (с)

–BBB– ти якийсь максималіст занадто в багатьох поглядах

–BBB– занадто все категорично

—E— ти просто сприймаєш це надто категорично))))

ще раз повторюю: я не вважаю свої слова істиною))))

—E— і те, про що я говорю, ти можеш навіть сам перевірити

–BBB– ??

—E— просто логікою)))

—E— і взагалі я шота не вкурив, чого ми зїхали на тему аналізу моєї писанини

–BBB– та я шось не вкурив чого ти почав гнати на всіх довкола

—E— я почав приколюватися))))

—E— просто ти щось там сказанув і в мене виник ланцюжок асоціацій)))

—E— та й взагалі я останнім часом на хвилі екзистенціалізму, тому багато думав на глобальну тематику))))

—E— ідентифікація себе в цьому світі, моє сприйняття, звідки все йде і куди

—E— любов, смерть

—E— у світі стільки всього

–BBB– воно і видно шо поначитувався ти всякого

—E— я взагалі дуже мало читаю останні роки)))

–BBB– ну чи там наслухався

—E— що, я настільки єбанутим видаюся?

–BBB– то трохи засильно сказано, але здається тебе трохи понесло

–BBB– просто збоку так виглядає шо ти намагаєшся переконати сам себе в чомусь :)

—E— може так і є, хз

—E— а може не так, хз

—E— яка різниця))))

—E— головне, щоб мені добре було:-D

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Бальнеологічний курорт Трускавець відомий своїми мінеральними водами (всім відома «Нафтуся»). Також за 25 км від Трускавця розташовуються Східницькі мінеральні джерела (село Східниця). Крім цього, у вільний час поміж оздоровчими процедурами, місто-курорт запропонує велику кількість найрізноманітніших розваг у клубах і відпочинок у затишних кафе та барах.

При бажанні, в зимовий період можна з’їздити на лижі та сноуборд на гору Тросцян у селищі Славське, базу Захар Беркут у селі Волосянка. Також із Трускавця організовують екскурсії до Синевирського озера, до соляних шахт і солоного озера в селищі Солотвино, екскурсії до стародавньої частини міста Львова, до Мукачева тощо.

Одними з найпопулярніших послуг, які користуються попитом у відпочивальників, є косметологічні та масажні процедури. На трускавецькому курорті послуги по догляду за тілом, мануальну терапію та масаж пропонує величезна кількість найрізноманітніших санаторіїв, салонів і клінік. Однак далеко не в кожному салоні, санаторії чи клініці можна отримати відмінний сервіс за доступну ціну.

Як правило, людина, яка приїзджає відпочити та відновити здоров’я на курорті, хоче отримати належну увагу та задоволення від процесу оздоровлення, лікування, відновити не лише фізичний стан, але й емоційний. Все це, і навіть більше, можна отримати в салоні «Єва».

Центр масажу та естетичної косметології «Єва» пропонує найсучасніший догляд за обличчям (ультразвукова чистка обличчя (ультразвуковий пілінг), мікрострумкова терапія, кислотний пілінг, масаж обличчя, підбір індивідуальних програм по типу шкіри, маски, дарсонвалізація, воскова депіляція, татуаж), професійний масаж (класичний, сегментарний, точковий, лімфо дренажний, вакуумний, антицелюлітний, медовий, розслабляючий із аромамаслами, дитячий) при радикуліті, ішіас, остеохондрозі, порушенні осанки (сколіозі), частих болях у спині, суглобах, значній блокованості хребта тощо. Також у косметологічному центрі «Єва» надаються послуги по догляду за руками: класичний манікюр, європейський (необрізний), лікувальний манікюр, SPA-манікюр, гелеве нарощування, художній розпис.

Вам неодмінно сподобаються доступні ціни та висока якість обслуговування, яку надає привітний, ввічливий персонал. Затишна атмосфера, кваліфіковані спеціалісти, недорогі ціни та поєднання приємного з корисним – це лише невелика частина того, що вам запропонують у масажному та косметичному центрі «Єва». Ви приємно проведете час, отримаєте заряд позитивного настрою, відновите здоров’я та захочете прийти туди ще! ;)

Центр масажу та естетичної косметології «Eva» знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. Шевченка, 19 (біля кінотеатру «Злата»), тел. 098 483 00 39. Салон розташовується недалеко від залізничного вокзалу. Стоячи обличчям до кінотеатру, потрібно пройти близько 20 м вправо. На будинку прикріплено великий зелений плакат і є вивіска з підсвіткою.

Чудового відпочинку!

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Чим саме займається перекладач під час локалізації? Крім самого перекладу на українську мову, перекладач може займатися перевіркою роботи елементів інтерфейсу, веб-сайтів, звіркою термінології, редагуванням, порівнянням текстів, пошуковою оптимізацією тощо.

Вимоги, складнощі локалізації та труднощі перекладу. Основними вимогами до перекладача є безперечно якість перекладу, коректність відмінків і словоформ, дотримання відповідного стилю та чіткість викладення думки і думаю, це само собою зрозуміло. Крім цього є ще багато інших вимог.

Найголовніше, що потрібно розуміти, це те, що в технічних текстах, технічній документації, елементах інтерфейсів користувачів і т. д. і т. п., мова повинна бути стандартизована. «Перекладач-локалізатор» зобов’язаний дотримуватися затвердженої термінології і пам’ятати, що це не література.

Суттєві труднощі виникають під час перекладу текстів, які містять велику кількість тегів. Такі переклади вимагають багато уваги. Звичайно є спеціальне програмне забезпечення для тестування файлів і перевірки цілісності елементів розмітки, але це не панацея, оскільки автоматично вони нічого не виправляють. Якщо помилка допущена у різних сегментах (текст неідентичний), доводиться багато працювати ручками.

Незручності виникають під час роботи на віддалених серверах, які дуже часто перевантажені. Також суттєво гальмують роботу різноманітні «безпечні з’єднання». Із власного досвіду можу сказати, що виконання завдань на віддаленому комп’ютері найкраще робити у вихідні =)

Нудьга. Деяким людям технічний переклад може бути не під силу через банальну причину – мені це нудно й нецікаво. Справді, одноманітні тексти втомлюють, але нічого із цим не зробиш.

Відсутність адекватної української термінології. Із цим у нас тотальний безлад, тому часто доводиться щось вигадувати самому й надсилати це на затвердження. Зазвичай – це головний біль менеджерів. Звичайному смертному перекладачу, як правило, усе по цимбалах, подав рацуху і на тому кінець.

Українська мова не така легка, як може комусь здаватися. Наші освітяни, трясця…, не знаю, що вони там роблять, але досі є багато непорозумінь у правописі (те ж уживання г та ґ). Зазвичай кожен замовник усе вирішує по-своєму, випускаючи власні Style Guides із відповідними рекомендаціями.

Якщо чесно, то не все так страшно, як воно пишеться. Спочатку усе незвично, незрозуміло, але згодом звикаєш.

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Продовжуючи тему фрілансу, пишу про роботу для перекладача в домашніх умовах, роботу позаштатним перекладачем. Найпоширенішим видом «домашнього» перекладу є письмовий. Перекладати можна все що завгодно, починаючи документами, книгами та закінчуючи веб-сайтами, комп’ютерними іграми тощо.

Що потрібно для того, щоб розпочати роботу письмовим перекладачем?

Звичайно знання якоїсь іноземної мови, а також знання своєї рідної – української. Як правило, найважче перекладати з української на іноземну, і за це часто платять майже так само, як за переклад із іноземної на українську.

Бажання. Якщо ви щось справді хочете робити, неодмінно зробите.

Знання комп’ютера. Бажано бути із комп’ютером на ти, а не на ви. Комп’ютер і мережа Інтернет дуже допомагають у перекладі та прискорюють перекладацький процес. Якщо у вас консервативні погляди, якщо панічно боїтеся цифрових технологій, якщо Інтернет для вас terra incognita, доведеться трішки із собою поборотися. Проте воно того варте, якщо справді хочете працювати в комфортних домашніх умовах і займатися тим, що любите. Під знанням комп’ютера я маю на увазі знання базового офісного програмного забезпечення типу Microsoft Office, різноманітних словників і вміння шукати інформацію в мережі Інтернет. Взагалі письмові переклади часто доводиться виконувати у специфічному програмному середовищі. Досвідченим користувачам комп’ютера розібратися із цією кухнею не складно, новачків це кидає у ступор. Усі замовники, якщо можливо, надають інструкції із користування. Слід бути готовим до постійного навчання.

Вибір своєї ніші. Перекладач не може знати все і вся. Професійні перекладачі спеціалізуються у певній сфері. На вибір професійного напрямку, як правило, впливає освіта чи власні уподобання, захоплення. Тематика перекладів широка настільки, наскільки широка людська діяльність: інформаційні технології, медицина, машинобудування, банківська справа, юриспруденція, електроніка, автомобілебудування, будівництво і т. д.

Кожна перекладацька агенція чи фірма просять вказувати тематики в яких перекладач упевнено почувається, а також просять виконати невеликі тестові завдання. Тестам раджу приділяти дуже багато уваги та старатися виконувати їх якомога краще. Також варто скласти хороше резюме/CV. Зразок шаблону можна скачати тут.

Найлегше знайти роботу для перекладача з української/російської на англійську чи інші мови, але це важче і не кожному під силу та потребує великих часових затрат, особливо на початку. Але якщо ви бажаєте поглибити знання іноземної мови чи не дуже добре володієте рідною мовою (і таке буває), то однозначно це для вас. Витрачений час окупиться згодом, коли набудете більше досвіду. Тим, хто хоче напружуватися менше, добре знає іноземну та чудово орієнтується в рідній, варто пошукати роботу позаштатним перекладачем із локалізації. Найпопулярнішим видом цієї діяльності є локалізація програмного забезпечення, технічної документації та веб-сайтів. Про це згодом.

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Фріланс або вільний найм

Робота за власним бажанням у повному розумінні цього виразу та відносно вільним графіком – це «вільний найм». У народі більше поширилася англійська назва – freelance.

Фрілансер – вільнонайманець, вільнонайманий працівник, який сам шукає собі роботу. У нашому сучасному цифровому світі фрілансерами, як правило, називають людей різноманітних професій, які працюють віддалено через мережу Інтернет. Сюди належать програмісти, дизайнери, перекладачі, копірайтери, журналісти, системні адміністратори, спеціалісти технічної підтримки та безліч інших фахівців.

Шлях фрілансера

Думаю, багатьом людям не до вподоби кожного ранку вставати, готувати їсти та поспіхом збиратися на роботу, товктися у громадському транспорті, соватися в нудному офісі під наглядом керівництва, неповноцінно харчуватися та щовечора знову трясти душогубками додому. Скільки ж часу вбивається дарма на ті поїздки?! А як інколи хочеться розслабитися та зробити довгу обідню перерву, сходити десь у магазин або трішки подрімати вдень… Добре, якщо хоч зарплата висока, а як ні, то взагалі стимулу ходити на роботу фактично нема.

Отакі думки колись крутилися у моїй голові. Саме з них почався шлях фрілансера чи то шлях до фрілансу. Оскільки я працюю перекладачем, мова піде про роботу для перекладача на дому в мережі Інтернет, але про це в інших статтях. Наразі, кілька слів про переваги та недоліки вільного найму.

Переваги та недоліки фрілансу

Переваги:

- робота вдома, рідне робоче місце;

- вільний графік;

- вільніший вибір роботодавця;

- вибір завдання/проекту за власним бажанням;

- економія коштів і часу, оскільки транспорт не потрібен;

- повноцінний відпочинок і харчування;

- відсутність кордонів;

- можлива миттєва оплата.

Недоліки:

- організація робочого місця за власний кошт;

- вихідні за власний рахунок, відсутність відпустки;

- жодних соціальних гарантій;

- можливі затримки зарплати;

- нестабільний дохід;

- залежність від замовлень/проектів.

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Крок у невідомість зробити непросто. Боязко втратити „комфортне” болітце. З одного боку осточортіла рутина і нарешті прагнеш її позбутися, а з іншого: колеги, зарплата, сімейні обставини. Починається топтання, аналізування, роздумування про те чи варто, чи ні, про „ну ще трішки, ще потерпіти і якось воно буде” й інші дурниці.

Скільки себе не вмовляй, скільки доказів не знаходь, але якщо одноманітність дістала, якщо відсутні перспективи, якщо хочеться чогось іншого, якщо відчуваєш, що слід щось змінити, потрібно звільнятися та не забивати собі баки. Якщо надумали, якщо внутрішній голос каже „ТАК”, слід діяти рішуче та реалізовувати задумане – чим швидше, тим краще.

Особисто я змінив вже багато робіт. Не можу постійно займатися чимось одним. Залишаю місця праці без усіляких запасних місць, починаючи все спочатку: пошук, співбесіди, розсилки резюме, виконання тестових завдань… Жодного разу про це не пошкодував, а навпаки переконався, що саме так і потрібно діяти, незважаючи на теплі відносини в колективі, доброту шефа, дружбу, обіцянки, вмовляння, благання, підвищення заробітної плати тощо.

Звільнившись від „ненависного рабства” отримуєш колосальне моральне полегшення – наче вагон скинув із плечей. Далі солодкий відпочинок, відновлення психічного стану, протверезіння голови… Мозок починає петрати краще, оскільки необтяжений багажем обов’язків і завантажений набутим досвідом. З’являється чудовий період для творчої реалізації, загнаної в закутки “нема на це часу” та спокійного вибору нової роботи. Приходить якийсь ентузіазм і ти розумієш, що неодмінно знайдеш щось нове і весь цей страх залишитися із порожнім, розбитим коритом до одного місця.

Що можна втратити, звільнившись від того, що тобі стало не до душі? Нічого! Навпаки здобуваєш свободу дій та імпульс рухатися вперед!

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Для початківців співбесіда часто вимальовується як екзамен або допит, на якому будуть питати все про все. Страшно. Ноги підкошуються, серце теліпає, пульс скаче, але таки йдемо, бо назад дороги нема.

А тепер по суті =)

Резюме слід складати чітко та зрозуміло. Що не бажаєте повідомляти, не повідомляйте.

Супровідний лист. Тут можна виразити своє зацікавлення майбутнім місцем праці, продемонструвати ерудицію та додаткові навички. Якщо не вимагається, не варто тратити на це час.

Зовнішній вигляд залежить від ситуації. „Корпорація”: галстук, напастовані „колеса” і т. д. „Дрібна риба”: як забажаєте. У будь-якому разі усе має бути чисте й зачесане.

Інтерв’юер далеко не завжди професійний психолог і точно не кровожерливий упир. У кадровій агенції ця людина з’ясовує, чи підходите ви на певну вакансію, а також може надати додаткові відомості про роботодавця та майбутню професію. В малих фірмах у ролі інтерв’юера часто виступає хтось із працівників або сам керівник. Розмовляйте з ним як із другом, а не як із підступним ворогом, який очікує ваших промахів.

Керівник – це не нервовий тип, сноб, хам, грубіян… Зазвичай, чим вищий рівень керівника, тим приємніше та легше з ним спілкуватися.

Спілкування/поведінка. Поводитися слід природно, відповідати коротко і чітко. Будьте зразком ввічливості.

Жодних запізнень! Краще прийти швидше і почекати.

НАЙГОЛОВНІШЕ! Пам’ятайте, перш за все оцінюють вас, а не ваші професійні заслуги. Дипломи, всілякі грамоти та інший мотлох рідко когось цікавить. Не зазнавайтеся. Будьте собою. Не розповідайте все як на сповіді, але не створюйте ніякого бар’єру та не підлещуйтеся. Жартуйте, але в міру. Роботодавець дивиться, хто ви та прикидає, чи впишетеся в колектив. Враження про вас складається із перших хвилин спілкування. Часто ви самі одразу можете зрозуміти, чи є шанс отримати дану роботу, чи ні.

Тестові завдання слід виконувати якомога ретельніше.

Провалили співбесіду: радійте, маєте нагоду отримати кращу роботу ;)

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

На власному досвіді не раз уже переконувався, що риторика стосовно перспектив здебільшого нічого не варта. Світ і ринок настільки динамічні, що планувати якісь далекоглядні зрушення із прицілом на одну фірму чи підприємство нереально. Компанія стабільна поки її стабільність не порушить якась несподзянка. Можна роками рости в одній конторі, а потім знову доведеться починати все з нуля в іншій.

На співбесідах менеджери з підбору персоналу часто люблять питати – чого ви хочете саме цю роботу? Чого, чого? Чому, чому? Дитячий садок. Все ж очевидно – замануха працює, вона мене привабила і я готовий спробувати вашої роботи. Фантазуєш і несеш якусь лажу про те, які шалені сподівання покладаєш на майбутню співпрацю, які очікуєш злети та професійні здобутки. Правда, сильно захоплюватися не варто, а то можна і зайвого бовкнути. Світ театру…

У будь-якому разі по грамотно складеній рекламі можна судити про серйозність фірми. Якщо пропозиція, умови, вимоги викладені чітко та ясно, мабуть, варто таки спробувати.

Якщо із самого початку пропонується фуфло, нема жодних гарантій, що з часом запропонують щось краще. Пропозиція свідчить на якому рівні знаходиться компанія. Звичайно, не все так однозначно. Інколи можна долучитися до якогось абсолютно нового проекту, де на початках роботодавцеві справді нереально запропонувати багато, але в перспективі можна добряче заробити. Потрібно керуватися здоровим глуздом: є інтерес – пробуємо, нема інтересу – шукаємо далі.

Працівника постійно мотивують, оскільки від цього залежить ефективність бізнесу. Між іншим йому теж варто самостійно мотивуватися – корисна річ ;)

Слід пам’ятати, що найманий працівник/робітник і шеф – абсолютно різні люди. Вони реалізовують різні цілі.

Бос може багато обіцяти, але насправді мати всі ті обіцянки в дупі. Головне, щоб роботяги викладалися на всі сто.

У робітника, як правило, вузьке бачення, оскільки він крутиться лише в маленькому окремому секторі – виділеній комірці. Він не розуміє планів шефа, може нічого не тямити в меті діяльності. Його коло – вузький набір функцій, за які він отримує зарплату. Якщо інтелект і професіоналізм працівника вищий його обов’язків або переріс виділену комірку, він неодмінно захоче більше, але не факт, що це потрібно фірмі. Компанії та босу перш за все потрібно чітке виконання визначених обов’язків, а не кар’єрний ріст підлеглих і збільшення видатків на оклади. Якщо відчуваєте, що можете більше, але на теперішньому місці праці не дають простору для маневрів, годують обіцянками, які не виконують, варто подумати про зміну роботи.

Кар’єрний ріст працівника залежить лише від нього. Хочеш рости, так рости, вдосконалюйся, іди далі, змінюй середовище, діяльність, шукай краще. Головне знайти свою нішу, набути досвіду, здобути репутацію і перспективи гарантовано.

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Не слід упускати співвідношення витраченого часу та отриманого доходу. Ви можете заробляти 2000 доларів, працюючи по 12 годин на день, що поставить хрест на дозвіллі, а можете заробляти 1000 доларів, працюючи по 6 годин на день, маючи можливості займатися своїми хобі, здоров’ям, сім’єю, або ж проектуванням власної справи, яка згодом приноситиме ще більші прибутки. У другому випадку отримуєте у два рази менше? А можливо все-таки більше?

Продаючи свій час роботодавцеві не варто продавати свою душу та здоров’я. Втрата відпочинку, як правило, тягне за собою втрату сил. Наплюєте на творчість та поженетеся лише за грошима, незважаючи на „ненависне діло”,  перетворите будні на каторгу.

Знайте, що теперішня величина вашої зарплати залежить від психологічної планки, яку ви самі ставите. Хочете вірте, а хочете ні – ми самі вибираємо, скільки нам платитимуть. Людина вибирає те, що може собі дозволити. Величина окладу, прибутків, статків росте не лише по мірі професійного росту та майстерності, але в ході психологічного розвитку. Якщо хочете багато, бажайте та не соромтеся це просити ;)

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.

Вибір роботи сам по собі не така вже й складна річ, якщо спокійно сісти, обдумати свої плюси та мінуси, зважити матеріальні та творчі потреби. Проте більшість людей не схильні напружувати себе такою „аналітикою” та частенько вибирають місце праці з подачі родичів, друзів, із химерних уявлень про престиж і далекі перспективи, і звичайно ж по величині зарплати.

Молоді люди, у яких ще нема професійного досвіду, взагалі не знають, чого б то вчепитися. Як правило такі кадри погоджуються на все – головне, щоб побільше платили, а деталі – власне кому потрібні ці деталі? Зрештою така сама проблема постає перед ветеранами праці, які пропрацювали ціле життя на якомусь підприємстві, а потім в результаті тих чи інших обставин змушені змінити старе, комфортне середовище на невідоме нове – але яке?

Дуже поширена ситуація, коли батьки чи то якісь знайомі, пропонують, агітують, а той взагалі нав’язують вибір професії. Як на мене, це наріжний камінь невдоволення тим, чим займаєшся – вибрали за тебе, заставили, змусили, посадили в калюжу гідність, погляди, особисте бачення… Звичайно, не завжди все так погано, оскільки буває і таке, що людина втягується. І взагалі, якщо батьки чи родичі бувалі люди – підприємці, бізнесмени тощо – почати робочу кар’єру в їхньому товаристві – це чудова можливість, яку не варто втрачати. Однак якщо все ваше їство сповнене творчими поривами, скажімо до літератури, а вам пропонують торгівлю на базарі, навряд чи з цього вийде щось хороше. У торгівлі працювати можна, але якщо хочеться чогось іншого, варто спрямувати свої зусилля, щоб знайти це, і ні в якому разі не змушувати себе полюбити чужий бізнес.

Молодь, як молодь – усе по барабану та все просто. Зі старцями діло тугіше. На ринку праці часто зустрічається фобія відносно людей із віком за 40, про старших годі щось казати. Проте тут усе залежить наскільки людина „закостеніла”. Якщо ви динамічна і гнучка особистість, то зможете адаптуватися до будь-яких умов і фактично ця стаття вам нідочого. Навіть, якщо ви похилого віку, все-таки роботою себе забезпечити можна – головне, щоб було бажання. Я часто зустрічаю людей, які хочуть тупо робити те, що вже робили багато років, щоб їм за це більше платили. Мене дивує той факт, що люди не усвідомлюють того, що світ постійно змінюється. Нема нічого постійного, тому якщо прагнете кар’єрного росту, потрібно підвищувати кваліфікаційний рівень, якщо прагнете більшої зарплати, варто таки змінити роботу й повчитися чогось додатково. Основне в цьому всьому – наявність відчуття, що я займаюся тим, чим мені подобається, або хоча б тим, від чого не отримую дискомфорту, від чого мене не нудить, не ковбасить і де я не почуваюся як на каторзі чи в камері смертників.

Можемо виділити такі критерії для пошуку роботи:

1. сфера діяльності, у якій хотілося б реалізувати робочий потенціал;
2. вміння та професійні навички, творчі прагнення;
3. бажаний робочий час, кількість часу, яку хочеться приділяти роботі, графік;
4. заробітна плата;
5. умови праці – колектив, робоче середовище.

Найшвидший метод прийняття рішення – це спокійно сісти й подумати над п’ятьма пунктами, поданими вище. Щоб знайти щось хороше, не варто метушитися й розсилати своє резюме наліво та направо, трусити агенції із працевлаштування та розпитувати безперестанку всіх знайомих, чи щось рисується.

Намагайтеся не бути заручником обставин, а робити свідомий вибір. Проаналізуйте свої інтереси, набутий професійний досвід (навіть хобі – це вже досвід).

Подумайте, що ви можете запропонувати ринку вже, в даний момент, без потреби перекваліфікації та додаткових витрат на навчання. Імовірно, що ви вже багато вмієте та знаєте.

Зважте, скільки часу ви хочете працювати. Якщо хочеться більше часу займатися хобі, яке наразі не приносить прибутку, але приносить радість, варто пожертвувати величиною зарплати та рутиною і продовжувати займатися улюбленим. Спробуйте перетворити його в основну роботу чи на початках – на підробіток.

На заробітній платі зациклюватися не варто. Потрібно намагатися заробляти по максимуму, але в жодному разі не жертвувати для цього здоров’ям, сім’єю, відпочинком. Інколи це справді важко реалізувати, але потрібно – і саме вам.

Умови праці з’ясовуються, як правило, на місці, але слід з’ясувати для себе, яке робоче місце вас влаштує. У будь-якому випадку головне – це хороший колектив, задоволення від роботи та гідна зарплата, все решта – пусте – техніка замінюється, приміщення ремонтуються, а придбаєте автомобіль чи велосипед, то час на добирання теж зменшите.

Дякую за підписку на мій блог -=EMPYREAL=-.